Читай також

  • ВЕЛИКА СУБОТА
  • СУБОТА МОВЧАННЯ. СУБОТА ТИШІ. ГРОБОВОЇ ТИШІ. СУБОТА ВЕЛИКА
  • Що відбувається, коли ми приходимо до Плащаниці
        • ВОСКРЕС

          Якщо Христос справді воскрес… чому в Нього залишилися рани?

          — Бо воскресіння не стирає біль, воно його не заперечує. Христос повертається не “оновленим” у людському сенсі, після капітального ремонту. Ні! Він повертається зі слідами мук, зі шрамами.

          — Але чому? Він же міг воскреснути і бути досконалим. Без нагадування про Голгофу.

          — Бо любов не соромиться ран. Бо справжня перемога — не у втечі від болю, а в тому, щоб біль нести й не зникнути…

          — Але Він же міг з’явитись першим тим, хто Його не зрадив…

          — Так. Його годі зрозуміти. Він з’явився тим, хто втік. Тим, хто не витримав. Першим — Марії, що плакала. Потім — Петру, який відрікся. Фомі, який сумнівався. Він не прийшов дорікнути. Прийшов — показати: “Я залишився з тобою, навіть коли ти пішов”.

          — То рани — це частина воскресіння?

          — Не просто частина. Це двері до нього. Його тіло — не ідеальне. А любляче. І саме тому живе…

          — А значить… і мої рани можуть не бути вироком?

          — Якщо вони — в Його руках, то вони стають джерелом життя. Воскресіння — не знеболення. Це коли біль більше не має влади.

          Vyacheslav Okun SJ

          Читай також

        • ВЕЛИКА СУБОТА
        • СУБОТА МОВЧАННЯ. СУБОТА ТИШІ. ГРОБОВОЇ ТИШІ. СУБОТА ВЕЛИКА
        • Що відбувається, коли ми приходимо до Плащаниці
          • Оціни

            [ratemypost]